Как же Бог нас возлюбил,
Чудно Он всё сотворил.
Вот год новый у порога –
Разноцветная дорога.
В зимний лес идет наш путь.
Ух! В снегу б не утонуть!
Все кусты, поля, деревья
Шапки снежные надели.
Под сугробом спит медведь.
Тихо… Тихо…не шуметь.
Снегирей взлетела стайка.
Эй, сорока, догоняй-ка!
Белка скачет меж ветвей,
Шубка серая на ней.
Зайцы в поле проскакали,
Нас они и не видали.
Бог заботится о них –
Малых деточках Своих:
Кормит, поит, бережет,
Шубки теплые дает.
Вот уж тают снег и лед –
Нам весну Господь дает.
По полям бегут ручьи,
Прилетают соловьи,
На деревьях были почки,
А теперь уже листочки.
И медведь в лесу проснулся,
Встрепенулся, отряхнулся,
Навестить друзей решил-
К лисе с волком поспешил.
Много по весне заботы –
Каждому - своя работа.
Жизнь весной кипит, бурлит:
Муха по делам летит,
Муравейник у пригорка –
В нем весенняя уборка,
Вот грачи на ветке спорят –
Свить гнездо – что дом построить:
Нужен труд и нужно знанье,
И усердье, и старанье.
Бог заботы их все знает
И в трудах им помогает.
Солнце ярче припекло,
Лето жаркое пришло.
Птицы песни распевают,
Они Бога прославляют.
Вот уж зреет земляника,
И малина, и черника.
Ждут, когда же их сорвут
И в корзинку соберут.
Белочка на ветках пляшет,
Рыжим хвостиком нам машет.
Пчелы у цветов жужжат,
Собирать нектар спешат.
Рыба плавает в реке,
И комар звенит в теньке,
А в лесу и жар, и зной,
Пахнет хвоей и смолой.
Ярким летом вся природа
Расцветает, славя Бога.
Пожелтела вдруг листва,
Увядает вся трава.
Серый дождик моросит –
Это осень к нам спешит.
И Господь нам урожай
Дарит – ну-ка собирай!
И морковка, и картошка,
Лук и чеснока немножко,
И горошек, и свеколка,
Кабачки и помидорки…
И готовят свой запас
Звери на зиму сейчас:
Белочке – грибы и шишки,
Лапа сладкая - для мишки.
Зайцы, барсуки и волки
Утеплили свои норки,
Птицы стаями кружат,
Улететь на юг спешат.
В муравейнике все двери
Муравьи закрыть успели.
Всё успели мы и снова
Встретить зимушку готовы.
И опять летят снежинки –
Белоснежные пушинки.
Так же рады мы зиме,
Как лету, осени, весне.
Рады чудным их подаркам
Разноцветным, добрым, ярким:
Рады яблокам и хлебу,
Рады дождику и снегу,
Рады бабочкам, цветам,
Рады солнечным лучам…
Рады, что Господь нас любит,
Никогда нас не забудет,
Он весь мир устроил мудро,
Создал ночь и создал утро,
Дал нам и луну, и солнце,
Те, что светят нам в оконце.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Очень красочно и просто описаны Вами времена года,флора и фауна и не утерян весь смысл происходящего и производящего,т.е.Бога-Творца.Благословений Вам.
Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
Проза : Испытание - Анна Зотова Этот рассказ написан на тему, которая в последнее время, к сожалению, становиться все более актуальной. Земной суд не всегда справедлив, а подчас и превратен. Должен ли христианин спокойно ожидать суда Божьего, или он должен действовать? Что значит "быть", и что значит "не быть"?
Проза : Сила любви - Tарасова Наталия Вообще-то рассказ был написан для детей, его даже напечатали в журнале "Криничка". Но он дорог мне, как воспоминание. Изменено только имя главной героини, да еще я позволила себе домыслить немного ее переживания.
