У притчі про того, якій постраждав від розбійників так насправді не має жодної різниці між левітом, священиком і самарянином. Вони усі йдуть цією дорогою. Усі вони йдуть по своїм справах. І лише самарянин бачить у нещасному того, кому треба допомогти і робить це. Нічого більше. Цю притчу розповів Ісус для того, щоб пояснити значення ближнього і любові до нього. Все просто і звичайно. Ми бачимо безліч хворих і нещасних і допомагати їм — у цьому і має виражатися наша любов до ближнього. Тобто любов — це служіння, при чому саме тим, хто потребує. Тому, якщо я знайду якусь гарну дівчину і буду водити її у кіно та купляти їй морозиво, то це не буде служіння, хоча теж буде любов’ю. Звичайно, якщо це не буде лише хитрий розрахунок, щоб вкласти її до ліжка.
І здавалося, що ці слова Христа мали б бути простим дороговказом для всіх тих, хто хоче слідувати за Ним. Але ось тут починається саме цікаве, як і дві тисячі років тому люди проходять мимо, переходять на іншу частину дороги. Їх не турбують страждання інших, вони воліють не перебувати з ними поруч на одній стороні життя. Роблять вигляд, що їх не має. Нічого не змінилося. Люди не почули притчу, не зрозуміли та не захтіли розуміти її значення. Цікаво чи зрозумів і щось змінив у своєму житті той, хто запитував про це Ісуса.
Але у роздумах над цим уривком я хтів би звернути увагу на того, хто часто є ніби відсутній у цій притчі. Так наче він не є особою, яка теж приймає участь у драмі життя. Це сам подорожній. Є багато різних символічних роз'яснень Єрусалиму, Єрихона, розбійників. Але я не хочу сьогодні заглиблюватися. Я просто хочу зупинитися над цим загадковим чоловіком, якій йде. Куди йде? Чого? Ми не знаємо.
Таке може трапитися з кожним. Ніхто з нас не застрахований від такого нещастя. Кожен може знаходитися на його місці. Опинитися без нічого. Не маючи здоров’я і самого життя в повні. Він є на краю загибелі. Він нічого не очікую. Він нічого не відчуває. Йому настільки погано, що можна говорити про те, що він непритомний. І саме в цьому є сама сутність “ближнього”. Навряд чи самарянин, коли допомагав міг розраховувати на те, що це є хтось поважний, і він зможе потім повернути те, що він “в нього” вклав. І в цьому самарянин є безкорисливим, бо він не сподівається щось отримати назад. Може це були останні гроші у нього. А може він взагалі помре чи закінчиться калікою на все життя. Самарянин про це зовсім не роздумує, він бачить проблемою і допомагає.
Наступне, що ми можемо сказати про потерпілого, що він не приймає ніякої участі у своєму спасінні. Він не просить. Не кляне священика та левіта. Не нарікає. Він є ніби вже мертвий. Йому байдуже. Життя для нього зупинилося. Він у комі. Ця його безучасність може бути дуже важко для тих, хто хоче допомогти. За звичай очікуєш якогось результату. Хочеш простої вдячності. Але нічого цього від нещасного самарянин так і не отримує. Все закінчується до того, як стає зрозумілим якій є фінал. З таким “успіхом” можна було б допомагати трупові.
І останнє, що я хтів би підкреслити у цій людині — він подорожує, він не сидить на місці. Чогось він все-таки йшов у Єрихон. І щось у нього було у Єрусалимі. Дуже часто ми любимо представляти хворих таких собі безплотних. Без історії і без нічого. Ніби саме горе. Але так не є. Кожна людина має свою історію, своїх родичів. Врешті-решт свої вади. І самрянин не просто вирішував “проблему”. Не просто допомагав. Він допомагав конкретній людині. Хто знає чого так сталося з ним? Може він ніс гроші, які заробив нечесним шляхом і злодії його очікували? Може він був коханцем жінки якогось чоловіка і через це отримав таку “несподіванку”. А може все було набагато банальніше: він нічого з себе не представляв. Не був ані розумний, ані дурний. Такій собі середній клас. І що спонукало самарянина допомагати йому? Він про це зовсім не думає, він допомагає, бо бачить потребу іншої людини.
Тепер багато хто допомагає. Стоять дівчата збирають гроші. Є безліч груп підтримки в Інтернеті. Горя багато, дуже багато. Але ніколи це не є “проблемою”. Ніколи це не є “потребою”. Кожного разу це є жива людина з її серцем. Людина, яка є образом Бога Творця. Людина, яка є моїм братом. Я думаю для Ісуса ніколи не стояло питання соціальної допомоги. Він не заснував ніякої благодійної організації. Він не був керівником проектів для зміни відношення до певної верстви населення. Хоча ми і знаємо, що у учнів Ісуса були гроші і вони допомагали іншим. Але для Ісуса важливою була інша людина. І не було різниці між багатими та бідними, хворими та здоровими. Мені самий головний висновок, якій ми маємо зробити для самих з себе з цієї притчі: це подивитися по сторонам. Побачити наших ближніх. Відірватися від наших прив’язаностей: турбот, грошей, Інтернету і побачити іншу людину. Та, яка поруч. Ту, яку Бог визначив нам за ближнього. Не шукати друзів. Не шукати однодумців. Не шукати “своїх”. Лише подивитися по сторонам. Не відходити. Не шукати іншої дороги. Просто бути в тому, що є. Виконувати Божу Волю, Яку ми всі так насправді знаємо. Трохи вірити. Не чекати чогось надзвичайного. Не шукати користі. Не сподіватися на нагороду.
А ось це справді важко. Бо хочеться чогось такого! Сама не знаю чого, але хочеться, як вагітній у дезорієнтації організму. А Бог пропонує буденність. Бог говорить про банальні речі. Бог просто показує іншу людину, від якої я втомився. Очі б мої тебе не бачили! І ось у цьому Євангеліє: простому служінні ближньому. Без високої теології і чогось містичного. Бо все інше прийде, коли ти побачиш очі іншого. Тоді знайдеться і юмор, знайдеться і посмішка. Буде і щось надзвичайне — любов.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Попы всех закопают. - Валерий Бартахов Подобно будет Царство Небесное десяти девам, которые, взяв светильники свои, вышли навстречу жениху. Из них пять было мудрых и пять неразумных. Неразумные, взяв светильники свои, не взяли с собою масла (Духа). Мудрые же, вместе со светильниками своими, взяли масла в сосудах своих. И как жених замедлил, то задремали все и уснули. Но в полночь раздался крик: вот, жених идет, выходите навстречу ему. Тогда встали все девы те и поправили светильники свои. Неразумные же сказали мудрым: дайте нам вашего масла, потому что светильники наши гаснут. А мудрые отвечали: чтобы не случилось недостатка и у нас и у вас, пойдите лучше к продающим и купите себе. Когда же пошли они покупать, пришел жених, и готовые вошли с ним на брачный пир, и двери затворились Матф.25:1-10.
Бог есть Дух, сотворивший вселенную и все, что в ней: Будучи Господом неба и земли, ОН в рукотворных храмах НЕ живет (Деян.17:24).
Взыщите Господа и силы Его для себя, ищите непрестанно лица Его1Пар.16:11 Пс.104:4; Все священники должны освящать не других, а себя. Господь ещё через Моисея дал повеления священникам: Освящайте себя и будьте святы.… Соблюдайте постановления Мои и их исполняйте, ибо Я Господь, освящающий вас (Лев.20:6-8; Тит.2:14;1Тим.1:15; Рим.11:27;Откр.5:9,10;Откр.1:5; Матф.20:28; Матф.1:2; Евр.9:14; Гал.3:13,14; Иез.36:25,26).
Иез.20:19 Я Господь Бог ваш: по Моим заповедям поступайте, и Мои уставы соблюдайте, и исполняйте их.
Иисус предупредил: Дом Мой домом молитвы назовётся для ВСЕХ народов: – Ибо первосвященники, избранные не Богом, а человеками вначале храмы, а теперь и церкви сделали международными и непригодными для служения Богу: Вертепом разбойников сделали их (Мар.11:17 Иер.7:11 Иоан.2:16 Лук.19:46).
(1Кор.3:16): Разве не знаете, что вы храм Божий, и Дух Божий живет в человеке? (1Кор.6:19): Не знаете ли, что душа человека Духом Святым побеждает всякий грех и смерть: Ибо Дух животворит (Иоан.6:63). Христос уже 2000 лет желающих крестит Духом Святым: А ученики Христа постоянно исполняются радостью и Духа Святого (Деян.4:31; Деян.2:4; Деян.13:52). Нам дал Господь Бог воскресшего из смерти Христа. (1Тим.2:5): Ибо един Бог, ЕДИН И ПОСРЕДНИК между Богом и человеками, Человек Христос Иисус, Который отдал Себя для искупления всех:
(Лев 24.11-16;Втор.28:58-61; Иов 2.9).. (Еф.4:30): И не оскорбляйте Святого Духа, Которым вы запечатлены в день искупления. Кто будет хулить Духа Святого, тому не будет прощения вовек, но подлежит он вечному осуждению. (Мар. 3:28-29; 1Иоан. 5.16).
Церковная ритуальная служба в православии названа «Воскресение», что есть богохульство и насмешка над ВОСКРЕСЕНИЕМ Господа нашего, которое совершилось Духом Святым и внесено в календари мира седьмым днём недели (1Тим 1.20; Отк.13:1,5).
К мертвому никто из священников не должен подходить, чтобы не сделаться нечистым Иез.44:25; Лев.21:1,11; Чис.19:14,16. НЕЧИСТЫЙ – Не честный, распространяет обман. Не чистая совесть. Нечистая сила – злые духи, бесы, черти, колдуны. Интернет предлагает 406 349 страниц сайтов для тех, кто пожелает участвовать в отпевании, оправдании, или освобождение от грехов умёрших. - Это завлекает многих к общению с мёртвыми душами: И даёт возможность бесам вселяться в тела их (Втор.32:17, 18; Пс.105:37; Лук.8:27,28; Мар.5:3,5). (Лев.20:27): Мужчина ли или женщина, если будут они вызывать мертвых или волхвовать, да будут преданы смерти: Дух же ясно говорит, что в последние времена отступят некоторые от веры, внимая духам обольстителям и учениям бесовским (1Тим.4:1).
Служители международных церквей сами себя назначили «спасителями» живых и умерших. При этом тела свои сделали жилищем бесов и пристанищем всякому нечистому духу. (Откр.18:2). И творят великие знамения, так что и огонь уже в наше время пред людьми низводят на землю (Отк.13:13).
Ученик сказал Ему: Господи! позволь мне прежде пойти и похоронить отца моего Матф.8:21. Но Иисус сказал ему: Иди за Мною, и предоставь мертвым погребать своих мертвецов (Матф.8:22). - Кто хоронит или отпевает мертвых, ещё не рождён для Христа и для спасения Его: Предоставь мертвым погребать своих мертвецов, а ты иди и БЛАГОВЕСТВУЙ (рассказывай) о Царствии Божьем Лук.9:60.
Покажите Мне монету, которой платится подать. Они принесли Ему динарий. И говорит им: чье это изображение и надпись? Говорят Ему: Кесаревы. Тогда говорит им: итак отдавайте кесарю подать, а ДУША да вернётся к Богу Отцу Матф.22:19-21. Уклоняясь от уплаты налога, «священники» лишают вдов сирот, инвалидов - пенсии или урезают их Матф.23:14 Лук.20:47. Горе вам, книжники и фарисеи, лицемеры, что оставили важнейшее в законе: суд, милость и веру Матф.23:23: - иерей Георгий пренебрег судом и стал лицемером, как книжники и фарисеи. Горе вам, книжники и фарисеи, лицемеры, что стремитесь к окрашенным гробам, которые снаружи кажутся красивыми, а внутри полны костей мертвых и всякой нечистоты Матф.23:27:
Раскрытие нечестий служителей православия в цивильной газете «Попы всех закопают» есть ЗНАМЕНИЕ от Бога Отца в радость честных верующих.- Ибо написано: Не будет зла и вреда там, где истина Божья, ибо земля будет наполнена ведением Господа, как воды наполняют море (Ис.11:9 Авв.2:14). Служителями церкви международной устроено зрелище 28 июля 2011 года. Насильно безумно и подсудно полоскали, как тряпку после стирки, детей в воде в день крещения Руси. Так устроители зрелища на глазах всего мира пренебрегли заповеди Господа (Мар.10:14,15; Матф.18:10, 14, 6; Лук.18:16) и детей сделали нечистыми: Ведь дети только в одном случаи освящаются, когда они живут с верующим отцом или матерью верующей: Когда неверующий муж освящается женою верующею, или жена неверующая освящается мужем верующим. Иначе дети ваши были бы нечисты, а теперь святы (1Кор.7:14). Духом Святым очистим наши души (1Пет.1:22). Не вода грех омывает, а вера в Господа Христа очищает сердца (Деян.15:9). Устроители зрелищ, не зная этого, своим крещением нарушили у ДЕТЕЙ развитие свободной совести: Поэтому взрослые, кто водой был крещён в детстве, думают и говорят несуразно: «Мне не нужен Бог, так как я в детстве крещен!».– Пусть же неправедный еще делает неправду: Нечистый пусть еще сквернится: Праведный да творит правду еще, и святой да ОСВЯЩАЕТ СЕБЯ еще (Откр.22:11). Не преклоняйтесь под чужое ярмо с неверными, ибо какое общение праведности с беззаконием? Что общего у света со тьмою? Какое согласие между Христом и антихристом? Или какое соучастие верного с неверным? Какая совместность храма Божьего с идолами? Ибо вы храм Бога живого, как сказал Бог: Вселюсь в сердца по молитвам их, и буду ходить в них, и буду их Богом, и они будут Моим народом. И потому выйдите из среды церквей международных, говорит Господь, и не прикасайтесь к нечистому; Я приму вас (2Кор.6:14-17). Дух Божий создал меня, и дыхание Вседержителя дало мне жизнь Иов.33:4. И создал Господь Бог человека из праха земного, и в лице его
вдунул дыхание жизни, и стал человек душою живою Быт.2:7.Слова, которые говорю Я вам, суть дух и жизнь Иоан.6:63; Рим.8:6; Гал.6:8
